Безмовні сцени, хрускіт деревини, відчуття наодинці з війною: 30 січня в кінотеатрі «Multiplex» відбулася прем’єра фільму «1917» від британського режисера Сема Мендеса. Воєнна драма з бюджетом в 90 млн. $ вже отримала десять номінацій на премію Оскар в категоріях Кращий фільм, Кращий режисер, Кращий оригінальний сценарій.
В очікуванні сеансу ми розмовляли, намагаючись передбачити сюжет. Сам зал був поки закритий для показу, тому довелося вміщуватися на зручні диванчики в холі та задовольнятися спогляданням на вхід.
Глядачі підходили поступово. Ми з цікавістю розглядали людей і намагалися вловити їхню емоцію. Були тут і любителі сфотографуватися з квитками, і сімейні пари, спланувавши своє дозвілля в такому місці. Одразу помітили поціновувачів фільмів: вони бурхливо обговорювали акторів, очікування від нової стрічки та попередні роботи режисера.
Фільм розпочався – глядачі затамували подих в очікуванні вражень.
Ми побачили коротку історію одного дня Першої світової війни, історію одного наказу. Два британських солдата – Шофілд і Блейк отримують завдання, яке практично неможливо виконати успішно. У найкоротші терміни потрібно перетнути величезну територію, підконтрольну противнику, щоб передати повідомлення командуванню союзників. Якщо інформація не надійде командирам вчасно, почнеться потужний наступ. Уже відомо, що ворог підготував смертельну пастку тим, хто піде в атаку. Щоб зберегти життя сотень солдатів, Шофілд і Блейк повинні поспішати, розуміючи, що для них це може стати останнім наказом в житті.
Весь фільм – один великий дубль, крізь який ми спостерігали за війною очима головних героїв. «1917» занурив в розруху війни, переніс в окопи та змусив по–справжньому злякатися. Головні герої показали приречену доброту, щиру вірність, неминучий страх, смертельну втому.
Для Сема Мендеса фільм «1917» – особистий і в чомусь унікальний проект. В основу сценарію лягли розповіді дідуся Мендеса, який пройшов війну в юному віці. Унікальний в тому, що сценарій вперше написав сам режисер.
З’явилися титри. Глядачі поспішають покинути місця. У найбільш вразливих на очах видніються сльози, хтось загадково замислений. Кінокритики починають обговорювати роботу оператора та гру акторів. В голові безліч питань: «Чого варте життя солдата на війні? Що людина хоче, коли смерть іде за нею по п'ятах? Кого вона хоче побачити перед смертю?»